З шаленою швидкістю облетіла ЗМІ, соціальні мережі, та й просто була чи не найпопулярнішою - тема кінця світу 21 грудня 2012 року. За пророцтвом Оракули Шамбали (лами з монастиря Гьяндрек) розпочнеться проходження Землі через "нульову смугу”, в котрій не існуватиме жодна енергія, в об’єктів зникнуть електромагнітні поля і не діятимуть жодні з законів фізики.

В результаті чого очікувалась повна і непроглядна тиша, відсутність абсолютно всіх звуків. За прогнозами на період 3-4-х наспупних днів людству довелося б забути за блага цивілізації, адже електрика та зв’язок на думку Шамбали не існували б. І взагалі найкраще було б, за його порадами, перечекати цей час на природі, владнати всі справи і вірити в найкраще.

Навперебій почали заперечувати це пророцтво вчені та жерці майя. Вчені NASA з абсолютною впевненістю стверджували, що 21 грудня буде лиш день зимового сонцестоянні і нічого іншого, крім цього. Так і сталось… 21 грудня ні ранком, ні в обідню пору, ні вечором нічого не відбулося.

Одні зітхнули з полегшенням, інші нічого й не помітили, адже не вірили у це все - ще інші тішили себе тим, що тепер в запасі є концерви, сірники, свічки, засоби гігієни тощо. Завжди були, є і будуть ті, хто знайшов як наживитись на цьому, здававши бункери. Оголошення з безліччю пропозицій такого типу з легкістю можна було знайти по всьому світі. Існували навіть варіації від простого місця у бункері, до багатозіркового бункера з додатковими умовами. Відповідно, за окрему додаткову плату.

Все було б тепер добре й спокійно, якби наступний, так само не втішний прогроз, вже повідомляли представники індійської цивілізації Майя. Для них імовірнішим буде кінець світу 23 грудня 2012 року. За їхніми розрахунками саме тоді закінчується 13-й календарний цикл - Епоха Четвертого Сонця. За їхніми віруваннями саме в цей день на зійде бог Полонакте та наступить Кінець Часу. Але водночас, за дещо іншим тлумаченням, наступить Ера змін - народяться діти Білого Ягуара з різним кольором шкіри, котрі житимуть по всьому світі. Саме вони повертатимуть людей до любові, світла та їхнього древнього коріння.

Можливо варто було б знову злякати і всіма силами намагатись шукати спосіб порятунку… але ж скільки ми всього пережили! Скільки імовірних апокаліпсисів, передбачень та попереджень. Вже не раз особливо чутливі прощалися зі своїми близькими і вже не раз радісно обнімали одне одного на наступний день. Скільки було потрачена нервів особливо сердечними, коштів - передбачливими…

Завжди було сташно, що настане кінець. Але ми пережили, переживемо і варто надіятись, що будем й далі цілими й неушкодженими. Якщо узагальнити, то кожного року очікуватиме нас як мінімум один кінець світу - варто лише заглибитись у вивчення прогнозів на наше майбутнє. Не варто ні втрачати надію, ні намагатись фанатично замолювати гріхи. Варто просто бути собою і гідно прожити залишок днів, тижнів, місяців чи років.

Ілона Грешнова